Як в давнину українці опалювали хату

Чи чули ви про опалення «по-чорному» і «по-білому»? Чи знаєте, як виглядає традиційна українська піч? Сьогодні історія народу набула особливого значення і зацікавлення. Тому ми вирішили розповісти про ту її частину, яка близька нашій компанії — про традиційні системи опалення, якими користувались наші предки.

Традиційна українська піч

Серцем української хати була піч, або її ще називали п’єц, пічка, печка. “На печі завжди червоне літо” — казали люди, маючи на увазі, що в рідному домі завжди затишно і тепло.

Піч обігрівала приміщення, у ній пекли хліб, готували, на ній спали, сушили одяг та лікарські трави, зерно. Про неї складено безліч пісень, казок, історій і міфів. Хто ж не пам‘ятає Івасика-Телесика, якого Баба Яга хотіла вкинути в піч? Або легенду про домовика, який живе у припічку?

Чим тільки не була в давнину піч для українців: і джерелом тепла, і лежанкою, і варильною поверхнею, і місцем для випічки та сушки, і навіть… аптечкою! Бо саме на печі або над нею наші предки висушували зібрані трави, які пізніше використовували як ліки.

Види пічного опалення в давнину: курна, напівкурна і біла піч

Першими були печі-кам’янки, відомі археологам ще з часів ранньослов’янського періоду V-VII століття. Вони будувались з каменю, мали овальну чи круглу форму, розміщувались посеред житла. 

Наступною була курна піч — це глинобитна піч, дим з якої виходив в приміщення. Далі він підіймався під стелю і виводився або через вікна, або ж невеликі отвори зверху в стінах. Житло із таким видом опалення називалось “димна хата” або “курна хата”, чи хата, опалювана “по-чорному”. Все тому, що дим чорнив стелю та стіни. З тих часів, відоме і прислів‘я “Із своєї печі і дим не гіркий”.

Згодом, дим стали відводити в сіни, чи на дах через спеціальні отвори та відводи. Це була напівкурна піч. 

З часом почали будувати комини, через які дим виходив за межі будинку з печі. Цей варіант називався опалення “по-білому”. Здогадуєтесь чому? 

До речі, коли у сільському житлі росіян та білорусів до середини XIX, а іноді й до початку XX ст. переважали курні хати без витяжної труби, то в українських селах вже у ХІХ ст. будували печі, за своїм типом перехідні від безтрубної курної печі до білої печі з трубою.

Опалення “по-білому” робило українські оселі не тільки теплими і комфортними, а й чистими. Побілені стіни та чиста долівка, настінний розпис (згадайте неповторну петриківку) — все це вигідно вирізняло житло українців від їхніх сусідів.

Перші ж писемні згадки про житла опалювані “по-білому” згадуються в описах замків Скали й Смотрича XV ст.

SAVEN — розвиваємо українське!

* У статті використані матеріали:

1. Радович Р. Розвиток системи опалення поліського житла: способи відведення диму
2. Сивак В. Загальна характеристика інтер'єру народного житла українців Карпат кінця XIX - першої половини XX ст.
3. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців
4. Федака П. Внутрішнє планування та інтер'єр народного житла Закарпаття